Зараз 2га година ночі і я задаюсь питанням: чому чоловіки помічають старання інших жінок, але лише не своїх?.. Чому вважають себе в дитинстві дуже милими, але своїх дітей не хочуть?.. Не розумію чому саме такі думки порушують мій спокій посеред ночі, а ще й тоді, коли попереду важливий день… Сьогодні ще й 14 лютого… день закоханих… Я закохана. І в мене закохані. це круто… Але… Мене завжди називають чоловіконенависницею, сексисткою і феміністкою… Чому?.. Я не скажу, шо сильно борюсь за права жінок в цьому світі, вважаю, шо кожному віддається по його заслугам. це з одного боку. А з іншого боку, в мене  в рядах знайомих і друзів куча прекрасних людей, які готові любити але… Але це нікому зараз не потрібно!  в моді цинізм, самотність, точніше, горда самостність...
Хіба це не по-дурному?..